Крем-суп з броколі

Броколі розповсюдилась в Україні відносно недавно. Ще роки 3 тому, коли я купувала броколі на ринку, до мене підійшла елегантно вдягнена жінка й з цікавістю мене запитала, а що Ви з нею будете робити? (До речі, коли я купую щось не зовсім традиційне для українського столу, то мені часто ставлять це запитання) Тепер вже цим корисним овочем нікого не здивуєш. І капуста броколі родом зі Середземномор'я, який готували ще в часи Римської імперії, популярна і у нас. А з трендом "здорового способу життя", вона стає ще більш бажаною на столі. Між іншим, вирощуванням цього овочу захоплювався навіть Томас Джеферсон. Так, той самий президент США, один з "батьків засновників" цієї могутньої держави, виточений з каменю на горі Рашмор разом з іншими 3-ма, не менш поважними президентами. Спеціально для нього привозили насіння броколі з Італії. Може тому вона так популярна там, і у мене особисто, броколі асоціюється більше з американською кухнею, аніж середземноморською. Адже не потрібно навіть згадувати, наскільки популярною є броколі в США. Готують з неї різноманітні салати (яких у мене на сайті теж вже назбиралось), супи й подають як гарнір, просто бланшованою або запеченою. З дитинства намагаються привчити дітей до неї, бо вона з якось часу - є майже синонімом здорового харчування. Так от, цей рецепт крем-супу з броколі в американському стилі, такий, який найчастіше готують саме там, за океаном. Він дуже простий у приготуванні й неймовірно смачний. Загалом, техніка приготування, що використовується для приготування цього крем-супу з броколі, французька. Спочатку готується так званий соус велуте, що передусім відрізняється від соусу бешамель використанням бульйону замість молока. А потім вже додаються овочі й вершки. І супи, які приготовлені на основі велуте, часто мають таку приставку в назві, яка, до речі, у нас використовується неоправдано часто. Так чи інакше, якщо Вам хочеться кітчу чи просто вразити тих, для кого готуєте, можете сказати, що приготували не крем-суп з броколі (цим зараз вже мало кого здивуєш), а велуте з броколі з крутонами, на основі золотистого ру:-)). ("Ру", то ота засмажка з борошна:-)). І подібним чином готується більшість крем-супів в США. Цю техніку вони запозичили з французької кухні. І у мене, як у активного спостерігача, вже давно склалось враження, що у Штатах загалом панує кулінарний комплекс неповноцінності щодо французької кухні. Там усе що пов'язане з французькою кухнею вважається неаби яким вишуканим і одразу ж смачним:-). Я зовсім не применшую ролі французької кухні у світовій гастрономії як такій, там є що запозичувати, але американська кухня, за цікавістю теж не пасе задніх. Отже, повертаючись до крем-супу з броколі, він простий як за приготуванням, так і за інгредієнтами. І як у випадку будь якого простого супу, смак потрібно витягувати технікою. А саме: ніжно томити цибулю до її повної м'якості, аж поки вона почне робитись золотистою, підрум'янити борошно, яке додається до цибулі, адже це надасть приємний горіховий відтінок смаку цьому супу. А ще, вибираючи між бульйоном та водою, що технічно можливо, вибрати, звичайно ж, бульйон. Ну і, бажано його протерти крізь не надто мілке сито. Задоволення від споживання буде набагато більшим, а суп буде однорідним та немов оксамитовим. І це особливо потрібно, якщо хочете назвати цей крем-суп з броколі пихатим велуте:-).