Якщо Ви раніше не любили зеленого чаю, впевнена, з однією з сумішей точно полюбите. А якщо й любили та любите, то відкриєте його для себе в новому амплуа. Щось може буде для Вас знайомим, а щось геть здивує. Вони всі різні: китайські зелені з кардамоном та трояндою, а ще з лимонною травою (лемонграс) та липою, чи японський з пряженим рисом. Кожен з них я схарактеризувала детальніше в тексті, тож не буду тут дублювати. І тут ще простіше ніж з чорними чаями, нема ніде цедри і сублімованих ягід. Просто змішати всі ароматні поєднання, трішки настояти й насолоджуватись. Або ж, розфасувати в красиві пакуночки й дарувати тим, хто Вам не байдужий. У цих чайних комбінаціях, я використала два види зеленого чаю. Класичний китайський, який продається у будь-якому магазині і сенча, або ж японський зелений чай, який відрізняється від китайського способом ферментації, ну і смаком. І якщо до китайського зеленого чаю я геть байдужа і в чистому вигляді його не люблю, смак зеленого чаю сенча мені дуже подобається. Вперше про нього дізналась, коли привезли мені його батьки зі своєї подорожі до Японії, потім вже кілька років пізніше, сама спробувала його у Південній Кореї, в цих країнах саме йому надають перевагу. А тепер вже чай сенча можна придбати у будь-якому хорошому чайному магазині, тим паче в інтернет-магазинах чаю, де я і купую. Якщо перший чай має бути на китайському зеленому чаї, другий це вже питання особистих вподобань, у мене на сенчі, а для третього поєднання, з пряженим рисом, обов'язково має бути саме сенча. Ну і щодо лимонної трави або ж лемонграсу. Його, у сушеному вигляді, можна придбати як у вигляді спецій, так і чаю. Не має значення де Ви його придбаєте і в якій якості. Можна використовувати і той і той. Шукати цю траву слід в інтернет-магазинах, там нема з цим проблем, хоч один раз бачила і в одному мережевому супермаркеті, правда зовсім не дешево це було. В інтернет-магазинах дешевше. І кілька слів про бутони чайної троянди у складі. Можна використати домашнє сушене листя чи бутони чайної троянди або ж придбати в магазині бутони китайської чайної троянди, як у мене. Вони дають відмінний аромат.
ПРО МИГДАЛЕВИЙ ТОРТИК З ПОЛУНИЦЯМИ ТА ТРОЯНДОЮЗізнаюсь, - це один з найшвидших тортів у моєму житті. Робила щорічну заготівлю тертої ружі з пелюсток троянди й так мені захотілось з нею чогось особливого, витонченого, а водночас святкового. Такий вже стан моральний був, що хотілось зробити свято хоч якось… І свято смаку у мене точно вдалось, як і крутий рецепт торта. Адже він справжня ода ніжності та вишуканості, і створений для тих, хто як і я, вічно шукає чогось особливого. Мигдалевий торт з полуницями та трояндою поєднує в собі делікатний смак мигдалю, соковиту солодкість полуниць та ароматну витонченість троянди. Він буде ідеальним завершенням романтичної вечері, прикрасою святкового столу чи просто святом самим в собі, котрого часом ми дуже всі потребуємо. Він втілює в собі гармонію текстур і смаків: легкість бісквіта, м'якість крему та насиченість ягідного шару. А додавання тертої ружі з тим, робить кожен шматочок справжньою запаморочливою насолодою. Готуйте, смакуйте і дуже чекаю на Ваші відгуки та звіти!ПРО ТЕРТУ РУЖУ ТА ЯК ЇЇ ВИКОРИСТОВУВАТИ.Терта ружа – це унікальний продукт. Це не варення з трояндових пелюсток, а заготівля з них з цукром та лимонною кислотою. Розкішний смаком та ароматом продукт який я б назвала «галицькою ікрою»:-). Міра розкоші подібна:-). Як робити терту ружу та як зберігати, читайте у рецепті в кулінарній книзі «Сучасна українська кухня». Знайдете її у розділі «Різдво», адже терта ружа – це невід’ємний атрибут різдвяних пампухів. Рецепт пампухів теж та знайдете. Також, терту ружу можна придбати й в крафтових онлайн магазинчиках. Тільки налаштуйтесь, що це не дешевий продукт. Дешевшим він буде лише якщо робити її вдома. Вона є ідеальним додатком до тортів, різного печива, пампухів чи навіть соусів та маринадів. Я люблю її використовувати і там. Лиш її завжди мало. Бо терта ружа така смачна і запаморочливо ароматна, що хочеться їсти її ложкою. Можна замінити її у цьому рецепті трояндовим варенням, але воно смакує геть інакше, тьмяно і консистенція така собі, сам цукровий сироп… ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МИГДАЛЕВОГО ТОРТУ З ПОЛУНИЦЯМИ ТА ТРОЯНДОЮЗагалом нічого складного у приготуванні мигдалевого торта немає. Все готується аж надто просто. Головне не дуже поспішати. Дозволити бісквіту повністю вистигнути перед діставанням з форми й розрізанням. Вистигання мигдалевого бісквіта верхом донизу, у перевернутому стані, вкрай важливе. Зізнаюсь, я так залишаю будь-який бісквіт вистигати. Без винятку. Він тоді не опускається, не просідає і це важливо.Якщо є бажання поекспериментувати, мигдалеве борошно можна замінити абсолютно будь-яким горіховим. Щодо крему, - це класичний крем на основі вершкового сиру, так званий «крем чіз». Він один з найменш жирних, особливо якщо знайдете вершковий сир жирністю до 25%. Такі теж бувають. Його приємна кислинка у цьому трояндовому торті дуже доречна.А взагалі, вершковий сир можна зробити самостійно, вдома, за рецептом та технологією, з кулінарної книги «Знаю, що споживаю». А ще, такий «крем чіз» дуже добре підходить для вирівнювання тортів і, як додатковий бонус, його вкрай легко робити і важко зіпсувати. ВАЖЛИВО ЛИШ, ЩОБ УСІ СКЛАДОВІ ДЛЯ КРЕМУ БУЛИ РЕТЕЛЬНО ОХОЛОДЖЕНИМИ. При збиранні торта важливо аби чай був теж вистиглим. Теплий чай буде підтоплювати крем. Тож заварюйте його завчасно. Якщо є охота, можна додати до нього 2-3 ст.л. рому. Це додасть одразу певної вишуканості. А можна влити до чаю трішки кулінарної трояндової води, якщо маєте. Торт буде мати ще більш виразний квітковий аромат.Отож план дій наступний: печете мигдалевий бісквіт, заварюєте зелений чай й даєте їм повністю вистигнути. Після вистигання, бісквіт дістаєте з форми, розрізаєте (до речі, можна розрізати його і на 3 тонші коржі, проте візьміть до уваги, що через мигдалеве борошно бісквіт крихкіший ніж звичайний) та робите крем. Коли всі елементи для торта готові, збираєте його: щедро просочуєте, змащуєте тертою ружою, викладаєте крем та полуниці, накриваєте і знову просочуєте. Основу зібрано, тож час змастити поверхню рештою крему та прикрасити. Увага! Якщо плануєте рівненько вирівнювати боки, тоді поверхню торта слід спочатку змастити тонким шаром крему, поставити в холодильник на 1-2 години стабілізуватись. Це потрібно аби склеїти всі крихти й мати гладкішу поверхню для подальшого вкривання кремом. Після охолодження, змастити торт рештою крему, викладаючи черговий його шар зверху й вже вирівнюючи боки. Після збирання, рекомендую торт залишити на 2-3 години в холодильнику, аби настоявся. А ще краще, на годин 8, тоді у нього оптимальний смак, аромат та консистенція. Та я розумію, що комусь буде «горіти» так само як і мені й захочеться одразу ним поласувати. Цього разу саме так і було, а 8 годин вистоювала лиш 2/3 торту:-). ПРИГОТУВАННЯ МИГДАЛЕВОГО ТОРТУ З ПОЛУНИЦЯМИ ТА ТРОЯНДОЮ:
Цей ніжний лікер завжди нагадуватиме мені презентацію моєї першої кулінарної книги «Знаю, що споживаю», коли я і познайомилась з пані Галиною. Пані Галина погодилась приготувати почастунок для гостей презентації у Львові. Й напередодні, при нашій першій зустрічі, у себе вдома, вона мене почастувала своїм розкішним трояндовим лікером. Він мене зачарував, як і сама пані Галина яка невдовзі після того теж видала свою першу книгу про яку я вже писала «Солодке печиво галицьких господинь». Зачарована смаком вишуканого трунку, я попросила його рецепт у пані Галини. А тепер, з дозволу самої господині, ділюсь ним з Вами. Він дуже простий у приготуванні, лиш потрібно знати певні нюанси і мати відповідний вид троянди. Це має бути чайна, ароматна троянда. Та, що не лише гарна, а й дуже ароматна й вирощена не полях Голландії, а на якійсь присадибній ділянці. Знаю, що на Західній Україні, на продуктових ринках бабусі продають таке добро. А на Схід від Тернополя, слід шукати квіти по знайомих, сусідах тощо. Я робила лікер зі своєї старої прекрасної рожевої чайної троянди, що на фото. Дуже важливо використовувати в рецепті лимонну кислоту, вона сприяє гарному кольору напою і лимоном не можна її замінити, оскільки кожен лимон має інший рівень кислотності. Щодо спирту, то це має бути харчовий спирт. Є цілі інтернет-магазини, що спеціалізуються на продажу різних видів спирту. Замінити його тут не можна, оскільки потрібно змінювати пропорції усього лікеру. Крім того, вкрай важливо дотримуватись правил гігієни при приготуванні лікеру. Посуд в якому настоюєте лікер має бути ідеально чистим. Пелюстки слід заливати окропом. Спирт повинен бути не меншої міцності за вказану. І якщо Ви зробили все як слід й раптом бачите на поверхні лікеру бульбашки або ж лікер почав газувати, не хвилюйтесь, не потрібно нічого виливати, лиш додайте 20-30 мл спирту до лікеру, це повинно зупинити небажаний процес, хоч дещо і збільшить міцність напою. До речі, якщо хочете лікер з міцнішим градусом, тут можна збільшити кількість спирту навіть втричі й він буде стійкішим і зберігати його можна буде років 5. (В процесі настоювання, міцність напою слабшає з кожним роком) Щоб колір лікеру був гарним, також важливо дотримуватись рекомендації зберігати в темному місці, коморі, тощо. Бажано, щоб це було місце прохолодне, що не нагрівається, якась помора, льох, тощо. До речі, подібним чином можна зробити лікер і з інших їстівних ароматних квітів, таких як: акація, бузина, фіалки, липа, тощо.
До другої річниці сайту www.picantecooking.com вже традиційно печу капкейки і публікую рецепт. Так як сайт розвивається малими кроками, потроху "обростаючи" читачами і авторитетом, частування також мале. Ось до 5-й річниці з'явиться торт :-). Обіцяю! І про капкейки: вони дуже прості у приготуванні і сміливо скажу, що найніжніші з тих, що я їла в останній час. Завдяки просоченню, вони буквально тануть у роті, залишаючи неймовірно ароматний післясмак. Успіху Вам і спасибі за те, що Ви в мене є!