На прохання двох постійних читачок, публікую свій перевірений рецепт домашнього сиру панір. Приготування сиру панір досить просте і не проблематичне в домашніх умовах. Але, щоб результат був вдалим, потрібно знати декілька нюансів, до яких я дійшла в процесі практики в приготуванні інших домашніх сирів та молочних й кисло-молочних продуктів дома. На перший погляд, почитавши декілька загально-доступних рецептів приготування сиру панір в інтернеті чи навіть в деяких друкованих виданнях, все здається по дитячому просто. Розігріти молоко, додати кислоту, відцідити й пресувати та готово. Той хто намагався робити сир панір дома, знають про що я. Але потім виходить що смак надто нагадує домашній сир, а не панір чи може навіть не солену бринзу. А сам він не тримає форму, розпадаючись при нарізанні, не кажучи вже про подальші приготування. Якісний сир панір повинен мати приємний нейтральний смак та однорідну, пружну, збиту консистенцію. Він чудово підходить для обсмажування, оскільки досконало тримає форму при термічній обробці. Він смачний сам по собі обсмажений й скроплений лимонним соком, навіть без приготування складних індійських каррі. Тому рекомендую Вам приготувати дома цей сир навіть якщо Ви не любите пряних та пікантних індійських страв. Мій секрет приготування паніру - це цільне молоко. Бажано використовувати домашнє, або принаймні найжирніше та найнатуральніше магазинне, яке зможете знайти. Також, особливим нюансом приготування - є додавання сухого молока, що збільшує кількість білку в молочному продукті, роблячи консистенцію багатшою. Й соління сиру після відціджування. Сіль сприяє видаленню зайвої рідини, й консистенція сиру стає більш пружною. Крім того, після додавання кислоти, всі подальші маніпуляції слід зробити якнайшвидше, доки сир ще гарячий, що забезпечить однорідну консистенцію після пресування.
Таку страву можна готувати як зі свіжим так і з мороженим шпинатом. Свіжі помідори, поза сезоном, також можна замінити помідорами у власному соку. Для приготування цієї страви, я використовувала сир панір домашнього приготування. І Вам раджу. Тільки не спокусіться, і не з'їжте весь сир після обсмажування, не дочекавшись шпинатного соусу каррі, хоч він і надзвичайно смачний і спокуса дуже велика. Шпинатний соус каррі виходить дуже ароматним і кремовим. А щоб смак його був більш витонченим, замість йогурту можна додати кокосове молоко. Я просто обожнюю цей соус з домашніми простими індійськими хлібцями чапаті. Їх також легко готувати. Така ситна й повноцінна трапеза - доказ того, що вегетаріанські страви теж можуть бути поживними смачними, навіть для переконаних м'ясоїдів:-).