Хоч по своїй натурі я далека від того, щоб готувати дієтичні страви аби схуднути, бо я краще буду долати додаткові кілометри, краще менше з’їм, але справжньої, смачної їжі, без замінників того чи цього, щоб тримати ту совість чистішою. Але мене інколи опановує професійна цікавість до того, що в принципі не моє. Так з цікавості повстали й ці оладки. Вони ніжні, може не так пухкі, як звичайні пшеничні, здобрені цукром та маслом, але як на дієтичні – вони відмінні. Тож якщо шукаєте рецепт оладок до сніданку «без почуття провини», вони для Вас! Щодо приготування тіста, то все просто, все збили разом, не треба ніякої поетапності, а от щодо смаження, то є певні нюанси. Оладки дуже ніжні, легко рвуться при необережних рухах, тож перевертати на другий бік їх можна лише тоді, коли поверхня тіста візьметься пухирцями й найкраще це робити силіконовою лопаткою. При бажанні, мигдалеве борошно можна замінити будь-якими дрібно меленими горіхами, молоко можна використати рослинне, мигдалеве, рисове, тощо. Можна навіть додати кілька крапель улюбленої есенції для багатішого смаку або ж цедру цитрусових, тощо.
ПРО ПЕЧИВО МИГДАЛЕВІ КІЛЬЦЯ Пропоную Вам спекти дуже хрумкі, ніжні, пісочні мигдалеві кільця, які не лише смачні, а й гарні! Настільки, що можна таке цікаве печиво на ялинку вішати. Обв’язувати червоними стрічками й спокушати усіх ласунів на святковому дереві. Хоч насправді, якщо Ви, як і я, дуже любите пісочне печиво, доволі швидко й не буде що вішати. Адже воно неймовірно смачне: розсипчасте, таке, що тане в устах, з приємним присмаком мигдалю та ванілі. Частину з них притрушено ванільною цукровою пудрою, мов чарівним пилом, а частина частково занурені у шоколад. Це справжня святкова насолода. І рецепт цих особливих мигдалевих кілець опрацьовано у співпраці ТМ Dr.Oetker, брендом амбасадоркою якого я є. І цю співпрацю я страшенно люблю, бо як щось печу, навіть як і не згадую, але завжди використовую щось з їхніх продуктів, один, два, а часом навіть три одразу. Так і цього разу було. Я використала і есенцію, і натуральний ванільний цукор (моя одвічна слабість) і навіть ванільну цукрову пудру для частини печива. Печиво вийшло неймовірним! І формувати його, витискаючи з кондитерського мішка, цікаво і доволі швидко. Тож однозначно пекти, якщо Ви ще вагаєтесь! ПРО ПРИГОТУВАННЯ МИГДАЛЕВОГО ПЕЧИВА Оскільки печиво мигдалеве, з додаванням мигдалевого борошна, хочеться, щоб і смак там був дійсно мигдалевий, а без есенції був би він ледь помітним. Тож я використала мигдальну есенцію. Кілька її крапель достатньо для кулінарної магії. До речі, вперше я відкрила її для себе у маковому кексі моєї свекрухи. Коли я ще була лиш нареченою мого чоловіка і поїхала знайомитись з його батьками. Моя свекруха Дануся пригостила мене своїм чарівним кексом. Готувала я тоді мало та й гадки не мала про існування есенцій і взагалі не розумілась на техніках готування. Але смак випічки так мене вразив, що я почала розпитувати, що його дає. І то не були горіхи чи мак у кексі, а саме мигдалева есенція Dr.Oetker. Я й не уявляла, що мине понад десяток років і я буду амбасадоркою того, тоді загадкового для мене, бренду ТМ Dr.Oetker. Але любов до продукції зароджувалась вже тоді! Окрім мигдальної есенції, до печива я також додала натуральний ванільний цукор ТМ Dr.Oetker. Адже ваніль доречна ну майже в кожному десерті. До речі, в більшість якісних шоколадних плиток додають ваніль, адже вона має властивість маскувати гіркоту та посилювати смак, як шоколаду, так і інших інгредієнтів. Коли Ви їсте якийсь десерт, що має навіть просто приємний аромат, який здається таким природним і хорошим, скоріш за все – ваніль і є тим, що Ви відчуваєте. А натуральний ванільний цукор здатен будь-який десерт зробити смачнішим. Тож не нехтуйте ним. І кілька слів про формування печива. Найшвидше та найзручніше це мигдальне печиво формувати витискаючи тісто з кондитерського мішка з кінцівкою "відкрита зірка". Хоч можна витискати його з пресу для печива або ж через спеціальні кінцівки для печива до м’ясорубок (колись у багатьох такі були). З кондитерського мішка це робити швидше, але потрібно добре розім’яти руки, адже це тісто, а не крем. Щоб сформувати гарні мигдальні кільця, потрібно прикласти трішки сили. Якщо раптом було б надто важко витискати печиво (тісто може бути більш або менш тугим, в залежності від якостей пшеничного та мигдального борошна), можна додати до тіста 2-3 ст.л. молока і ще раз вимісити усе. Щодо решти нюансів приготування, то все просто. При бажанні експериментувати, можна використати інші мелені горіхи замість мигдалевого борошна або ж додати трішки спецій, таких як різдвяна суміш спецій, тощо. Печіть, експериментуйте та насолоджуйтесь!!!
ПРО ПИРІГ З АБРИКОСАМИ ТА ХРУМКОЮ ПОСИПКОЮДля мене пиріг з абрикосами — це смак середини літа, коли плоди вже сповнені сонця, надзвичайно ароматні й настільки соковиті, що хочеться готувати з ними знову й знову. Абрикоси належать до тих фруктів, які після випікання чи готування набувають ще глибшого смаку: легка кислинка стає м'якшою, природна солодкість виразнішою, а кухня наповнюється ароматом, який важко сплутати з будь-яким іншим. З тієї ж причини для мене абрикосовий джем з коньяком (з кулінарної книги «Знаю, що споживаю») та абрикоси у ванільному сиропі – це найважливіші літні солодкі заготівлі.Цей абрикосовий пиріг належить до тих рецептів, які хочеться пекти щороку. Основа виходить дуже ніжною завдяки вершковому маслу та сметані, абрикоси під час випікання просочують тісто своїм соком, а зверху все вкриває хрумка посипка з легкими мигдалевими нотками. Саме вона створює приємний контраст текстур і робить пиріг особливо апетитним.Мені подобається, що цей пиріг однаково доречний і до родинного чаювання, і як десерт для гостей. Він не потребує складних прикрас, адже найкращою окрасою залишаються золотаві абрикоси та рум'яна посипка. Лиш трішки цукрової пудри зверху і він стає урочистим:-). А ще цей абрикосовий пиріг чудово смакує не лише теплим, а й наступного дня, коли тісто остаточно стабілізується, а всі смаки ще краще поєднаються між собою.ТЕХНІЧНІ ПОРАДИ ТА НЮАНСИ ЯК ПРИГОТУВАТИ ПИРІГ З АБРИКОСАМИЯ люблю використовувати для цього пирога абрикоси, які вже повністю достигли, але ще тримають форму. Саме тоді вони стають особливо ароматними, але не перетворюються на пюре під час випікання. Якщо плоди надто м'які та перестиглі, вони виділять значно більше соку, і пиріг може вийти вологішим.Мигдалеве борошно перед використанням я тут злегка підрум'янюю на сухій сковорідці. Це займає лише кілька хвилин, зате горіховий аромат мигдалю стає значно насиченішим і чудово поєднується з абрикосами. Якщо ж мигдалевого борошна немає, його можна замінити такою самою кількістю пшеничного. Пиріг усе одно вийде дуже смачним, хоча мигдальні нотки будуть менш вираженими.Після випікання дайте пирогу постояти хоча б 10–15 хвилин. За цей час соки абрикосів рівномірно розподіляться, структура тіста стабілізується, і його буде значно легше нарізати красивими рівними шматочками.ЯК ПРИГОТУВАТИ ПИРІГ З АБРИКОСАМИ:ІНГРЕДІЄНТИ ДЛЯ ПИРОГА З АБРИКОСАМИ ТА ХРУМКОЮ ПОСИПКОЮ:
ПРО ПИРІГ З ЧОРНИЦЯМИ НА ЦІЛЬНОЗЕРНОВОМУ БОРОШНІЦе просто один з найкращих пирогів цього ягідного сезону! Ароматна основа з цільнозерногового борошна з глибокими горіховими нотками смаку та ніжна, майже кремова ягідна начинка на основі чорниць й усе це під хрумкою посипкою з мигдалем. Ще й цільнозернове борошно додає пирогові не тільки глибшого смаку, а й корисності. Це десерт, який можна їсти з чистим сумлінням і великим задоволенням. І як додатковий бонус – цей пиріг з чорницею по-дитячому просто робити! Тож якщо вам хочеться чогось домашнього, затишного й водночас трішки святкового - цей пиріг саме для вас. Ловіть рецепт і в сезон робіть обов’язково! ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ ПИРОГА З ЧОРНИЦЯМИ НА ЦІЛЬНОЗЕРНОВОМУ БОРОШНІЦільнозернове борошно має виразний горіховий смак і щільнішу текстуру, ніж звичайне. Оберіть свіже, бажано з млина або з надійного магазину. Якщо тісто здається занадто щільним, - можна замінити 1/3 борошна на звичайне пшеничне. Та я б не радила замінювати цільнозернове борошно звичайним повністю, адже воно є основою смаку тіста. Якщо є бажання, такий пиріг можна спекти абсолютно з будь-якими ягодами. Головне дотримуватись рекомендованих пропорцій інгредієнтів в рецепті цього пирога. І пам’ятайте, для хрумкої основи та посипки масло має бути щойно з холодильника. Якщо масло буде м’яким, усе буде просто твердим та збитим, а не хрумким. ПРИГОТУВАННЯ ПИРОГА З ЧОРНИЦЯМИ НА ЦІЛЬНОЗЕРНОВОМУ БОРОШНІ:
ПРО МИГДАЛЕВИЙ ТОРТИК З ПОЛУНИЦЯМИ ТА ТРОЯНДОЮЗізнаюсь, - це один з найшвидших тортів у моєму житті. Робила щорічну заготівлю тертої ружі з пелюсток троянди й так мені захотілось з нею чогось особливого, витонченого, а водночас святкового. Такий вже стан моральний був, що хотілось зробити свято хоч якось… І свято смаку у мене точно вдалось, як і крутий рецепт торта. Адже він справжня ода ніжності та вишуканості, і створений для тих, хто як і я, вічно шукає чогось особливого. Мигдалевий торт з полуницями та трояндою поєднує в собі делікатний смак мигдалю, соковиту солодкість полуниць та ароматну витонченість троянди. Він буде ідеальним завершенням романтичної вечері, прикрасою святкового столу чи просто святом самим в собі, котрого часом ми дуже всі потребуємо. Він втілює в собі гармонію текстур і смаків: легкість бісквіта, м'якість крему та насиченість ягідного шару. А додавання тертої ружі з тим, робить кожен шматочок справжньою запаморочливою насолодою. Готуйте, смакуйте і дуже чекаю на Ваші відгуки та звіти!ПРО ТЕРТУ РУЖУ ТА ЯК ЇЇ ВИКОРИСТОВУВАТИ.Терта ружа – це унікальний продукт. Це не варення з трояндових пелюсток, а заготівля з них з цукром та лимонною кислотою. Розкішний смаком та ароматом продукт який я б назвала «галицькою ікрою»:-). Міра розкоші подібна:-). Як робити терту ружу та як зберігати, читайте у рецепті в кулінарній книзі «Сучасна українська кухня». Знайдете її у розділі «Різдво», адже терта ружа – це невід’ємний атрибут різдвяних пампухів. Рецепт пампухів теж та знайдете. Також, терту ружу можна придбати й в крафтових онлайн магазинчиках. Тільки налаштуйтесь, що це не дешевий продукт. Дешевшим він буде лише якщо робити її вдома. Вона є ідеальним додатком до тортів, різного печива, пампухів чи навіть соусів та маринадів. Я люблю її використовувати і там. Лиш її завжди мало. Бо терта ружа така смачна і запаморочливо ароматна, що хочеться їсти її ложкою. Можна замінити її у цьому рецепті трояндовим варенням, але воно смакує геть інакше, тьмяно і консистенція така собі, сам цукровий сироп… ТЕХНІЧНІ НЮАНСИ ПРИГОТУВАННЯ МИГДАЛЕВОГО ТОРТУ З ПОЛУНИЦЯМИ ТА ТРОЯНДОЮЗагалом нічого складного у приготуванні мигдалевого торта немає. Все готується аж надто просто. Головне не дуже поспішати. Дозволити бісквіту повністю вистигнути перед діставанням з форми й розрізанням. Вистигання мигдалевого бісквіта верхом донизу, у перевернутому стані, вкрай важливе. Зізнаюсь, я так залишаю будь-який бісквіт вистигати. Без винятку. Він тоді не опускається, не просідає і це важливо.Якщо є бажання поекспериментувати, мигдалеве борошно можна замінити абсолютно будь-яким горіховим. Щодо крему, - це класичний крем на основі вершкового сиру, так званий «крем чіз». Він один з найменш жирних, особливо якщо знайдете вершковий сир жирністю до 25%. Такі теж бувають. Його приємна кислинка у цьому трояндовому торті дуже доречна.А взагалі, вершковий сир можна зробити самостійно, вдома, за рецептом та технологією, з кулінарної книги «Знаю, що споживаю». А ще, такий «крем чіз» дуже добре підходить для вирівнювання тортів і, як додатковий бонус, його вкрай легко робити і важко зіпсувати. ВАЖЛИВО ЛИШ, ЩОБ УСІ СКЛАДОВІ ДЛЯ КРЕМУ БУЛИ РЕТЕЛЬНО ОХОЛОДЖЕНИМИ. При збиранні торта важливо аби чай був теж вистиглим. Теплий чай буде підтоплювати крем. Тож заварюйте його завчасно. Якщо є охота, можна додати до нього 2-3 ст.л. рому. Це додасть одразу певної вишуканості. А можна влити до чаю трішки кулінарної трояндової води, якщо маєте. Торт буде мати ще більш виразний квітковий аромат.Отож план дій наступний: печете мигдалевий бісквіт, заварюєте зелений чай й даєте їм повністю вистигнути. Після вистигання, бісквіт дістаєте з форми, розрізаєте (до речі, можна розрізати його і на 3 тонші коржі, проте візьміть до уваги, що через мигдалеве борошно бісквіт крихкіший ніж звичайний) та робите крем. Коли всі елементи для торта готові, збираєте його: щедро просочуєте, змащуєте тертою ружою, викладаєте крем та полуниці, накриваєте і знову просочуєте. Основу зібрано, тож час змастити поверхню рештою крему та прикрасити. Увага! Якщо плануєте рівненько вирівнювати боки, тоді поверхню торта слід спочатку змастити тонким шаром крему, поставити в холодильник на 1-2 години стабілізуватись. Це потрібно аби склеїти всі крихти й мати гладкішу поверхню для подальшого вкривання кремом. Після охолодження, змастити торт рештою крему, викладаючи черговий його шар зверху й вже вирівнюючи боки. Після збирання, рекомендую торт залишити на 2-3 години в холодильнику, аби настоявся. А ще краще, на годин 8, тоді у нього оптимальний смак, аромат та консистенція. Та я розумію, що комусь буде «горіти» так само як і мені й захочеться одразу ним поласувати. Цього разу саме так і було, а 8 годин вистоювала лиш 2/3 торту:-). ПРИГОТУВАННЯ МИГДАЛЕВОГО ТОРТУ З ПОЛУНИЦЯМИ ТА ТРОЯНДОЮ: