Торт "Пташине молоко"

Рецепт звичайно ж не по ГОСТу. Там де починається ГОСТ, закінчується творчість і кулінарна фантазія. Взагалі не признаю ніяких норм щодо кулінарії, а ще радянських, які забили автентичність національних кухонь країн які входили до комуністичного блоку, спрощуючи страви, забираючи в них душу і пристосовуючи до загальнорадянських умов тотального дефіциту (за винятком Москви звичайно ж, де було все). Так з'явився й грузинський суп харчо з картоплею, узбецький плов зі свининою і море ще всіляких маразмів.      Розробляючи цей рецепт торта "Пташине молоко", керувалась перед усім бажанням видобути максимум смаку та досягнути консистенції яка б приємно дивувала. Але торт класичний і зберігаючи його назву "Пташине молоко", без сенсу "вигадувати велосипед" і міняти все. Тому я просто його підтягнула до власних смаків.       У класичній версії торту є лиш тонкий шар бісквіту і суфле без особливого смаку, просто білки, масло і згущене молоко. Як на мене, надто монотонно та прісно. Я додала в середину ще один невеликий прошарок бісквіту, який як і нижній, добре просочила чаєм, щоб не видавався торт сухим (це мені завжди заважало в тортах в кондитерських). А ще, до суфле додала натуральний мигдалевий екстракт і у нього з'явився такий приємний аромат мигдалю!! Можна додати будь-який екстракт чи кілька крапель есенції, або наприклад цедру цитрусових чи 2 ложки улюбленого ароматного лікеру, як наприклад Амаретто чи апельсиновий Cointreau і торт так заграє смаком!      А ще, верх не залишала просто чистим, як часто роблять і не поливала простою поливкою шоколадною, що не рідко зустрічається, а додала шар шоколадного ганаша, який не кришиться при нарізанні й своєю трюфельною кремовістю додає ще один смаковий акцент, вдало доповнюючи суфле.         Хоч сам торт "Пташине молоко" здається досить легким в приготуванні, є кілька нюансів через які все може піти не так. Я б навіть сказала, що це торт не для новачків, оскільки приготування суфле технічно складне і трохи зволікання або поспіху, можуть безнадійно зіпсувати все і потрібно буде починати все спочатку.        Якщо Ви раніше не готували меренги чи білково-масляних кремів, раджу спочатку потренуватись на приготуванні саме масляного крему на білках. Приготування дуже подібне, але без желатина і згущеного молока. Якщо потренуєтесь, для приготування інших десертів з цим кремом, краще ознайомитесь з консистенцією меренги та тим, як реагують білки на додавання сиропу, а згодом масла. А якщо Ви вже готові й навіть маєте невеликий досвід роботи з білками та масляними кремами, готуючи суфле до торта "Пташине молоко", просто пам'ятайте: 1) Температура сиропу дуже важлива, не легковажте цим фактом, від неї залежить наскільки стабільні будуть білки. 2) Желатин потрібно вводити в гарячі білки, через хвилини дві після додавання до них сиропу. Тепла білків вистачить щоб розчинити замочений желатин. Окремо розігрівати його не потрібно. І пам'ятайте, після 60 °С, желатин починає втрачати свої властивості загущування. Якщо додасте його надто швидко, можете желатин перегріти й маса не застигне. 3) Після желатину потрібно буде додавати масло зі згущеним молоком. Їх потрібно додавати тоді, коли білки ще теплі, але вже не гарячі. Якщо додасте масло в надто теплі білки, воно буде топитись і розшаровуватись, якщо почекаєте надто довго, желатин почне застигати, і при додаванні масла з молоком, температура ще опуститься й маса, при подальшому збиванні, почне втрачати свій об'єм.       Це ключові моменти приготування суфле до торту "Пташине молоко", де щось може піти не так. Тому добре перечитайте рецепт, обдумайте кожен крок і лиш тоді беріться до роботи!       Вдалих та смачних Вам кулінарних експериментів!