У своїй оригінальній страві, Джорджіо Локателлі використовує макарони виду гарганеллі, трубочки з гофрованою структурою, який він сам, вручну, готує у своєму ресторані. Локателлі радить при відсутності цього виду макаронів використовувати пене, вони максимально схожі за властивостями з гарганеллі. З пене готувала і я. Скажу Вам, що паста вийшла однією з найцікавіших, яку доводилося готувати. Саме горіхи, розмарин і шавлія (яку, зізнаюся, я не дуже люблю), давали такий ефект. Якщо не знайдете шавлії, все одно варто приготувати страву, просто не використовуючи її. Розмарин впорається із завданням самостійно. І ще одне. Єдине чого не люблю в італійській кухні, це мала кількість соусу по співвідношенню до макаронних виробів. В Італії практично по всюди Вам подадуть страву з соусом на вагу золота. У рецептах Локателлі, як у справжнього італійця, ці пропорції такі ж, які мене, люблячу щедро все поливати соусами, не влаштовують, адже соусу просто не вистачає. Тому, я хоч і подала оригінальний рецепт з оригінальними пропорціями, я готувала на двох, макаронів взяла 200 грам, а ось соус готувала на 4-х. Для нас з чоловіком вийшло ідеально!