На численні прохання читачів нарешті виставляю рецепт цих неймовірно смачних величезних картопляних галушок з начинкою. Саме так їх можна охарактеризувати. Готувати їх просто, але клопітко. Та результат того вартий. Коли отримала першу заявку (а потім почали надходити ще й ще) - зніяковіла, адже в Литві не була, цепелінай (або цепелін) не їла в оригіналі. Довелося перечитати безліч рецептів в інтернеті. Надала перевагу англомовним джерелам, оскільки менший ризик неправильної інтерпретації рецепта (Згадайте який вигляд має салат «Цезар», піца або навіть рататуй в пострадянському просторі і Ви все зрозумієте). І ось, перечитала, поекспериментувала, і вивела якусь загальну формулу цепелінів, які завжди виходять так як треба (якщо дотримуватись технології). Приготувала! На щастя, чоловік, мій перший критик і натхненник, бував у Литві не раз, і їв цепелінай щоразу коли там був. З виразом обличчя знавця, запиваючи ці ситні ласощі пивом (це найкраще, чим можна їх запити), виголосив: «Як в Литві »! Радості моїй не було меж:-) І ось ділюся з Вами !!!!! Про технологію приготування цепелінай: - Деякі джерела рекомендують додавати вітамін С в сиру терту картоплю, щоб не темніла. Я надаю перевагу все робити швидко, і їсти темнуваті цепелінай, при цьому без будь-яких домішок. - В оригіналі, крохмаль зішкрібають з дна стікаючих картопляних соків, що утворюються при віджиманні. Але маючи досвід роботи з різними картопляними галушками, маю нахабність стверджувати, що сухий звичайний картопляний крохмаль використовувати менш ризиковано і він дає кращий результат. - І обов'язково обкачайте цепелінай, відразу як зліпили, в крохмалі. Цей крок дозволить зберегти їх цілими під час варіння, незалежно від сорту вашої картоплі. Але краще, щоб ця картопля була крохмалистою (такою, яка розварюється при варінні). Подавати зі смаженим беконом чи зі шкварками, справа Ваша:-)