Хоч багато хто боїться братись за приготування еклерів, насправді все дуже просто і такі тістечка приготувати набагато легше, чим найпростіший торт. Потрібно лиш дотримуватись загальних правил випікання заварного тіста. Про них я писала в рецепті основного заварного тіста. І, при формуванні тістечок, використовувати або наконечник "зірочка" або просто зробити борозни на поверхні виделкою. Це не для краси, а для того, щоб еклери краще підросли та менше тріскались. З цією ж метою, перед випіканням, слід скропити сформовані еклери водою, краще всього з розпилювача, такого який використовується для зволоження рослин та в перукарнях. Хоч тріщини на поверхні тістечок теж не біда, оскільки еклери завжди покривають глазур'ю. Головне щоб гарно виросли та не впали під час вистигання. Саме через ризик опадання не можна відкривати духовку перші 15 хвилин випікання, коли тісто починає рости. Та пропікати їх слід ретельно, не виймати раніше ніж слід. З них має вийти вся волога. Саме тому, після випікання, еклери слід залишити до повного вистигання в виключеній духовці, з привідкритими дверцятами. Можна цього не робити, але це вбереже Вас від розчарування, якщо трішки не допекли.
Класичні заварні тістечка еклери з не зовсім класичним вишневим заварним кремом. Я готувала крем з відцідженого вишневого джему з амаретто. Одна з не багатьох заготівель яку я роблю з року в рік. Можна для цього використовувати готовий густий вишневий сироп, який часом можна купити в магазинах, чи добре відцідити рідину з будь-якого іншого вишневого джему чи желе. Якщо джем надто густий щоб щось відцідити, спочатку слід його трішки підігріти. А загалом, зберігаючи пропорції інгредієнтів для крему та для глазурі, можна зробити крем чи глазур з будь-яким присмаком. Кірш, чи інший міцний алкоголь, можна не додавати. Але з ним смак крему, та й самих еклерів, буде більш виразним. Про особливості випікання заварного тіста я вже писала в рецепті основного заварного тіста. А про нюанси випікання еклерів писала в рецепті еклерів з лимонним кремом.
Еклери - це ідеальний десерт для святкових застіль. Рідко після якого застілля хочеться ласувати цілим шматком торту чи іншими подібними десертними ласощами. Інша справа невеличкі та ніжні еклери. Вони спокусять навіть того, хто вже ситий і того, хто за солодощами не припадає. Та й що приховувати, готувати їх легше ніж будь-який торт, а крем і самі основи для еклерів з заварного тіста можна і навіть потрібно приготувати завчасно. Крем за 2 дні, а основи навіть за тиждень наперед, за умови, що Ви їх добре просушили при випіканні і будете зберігати в ємності, що герметично закривається. Я люблю еклери за те, що за допомогою крему та глазурі до них, можна урізноманітнювати та збагачувати їх смак як тільки душа забажає. Цей раз пропоную Вашій увазі еклери у різдвяному амплуа. Хоч самі еклери класичні, наповнення в них не зовсім звичайне із заварного крему з різдвяною сумішшю спецій та какао, яке вдало підкреслює та доповнює аромат спецій. При бажанні, до крему можна додати 2-3 ст.л. улюбленого лікеру чи коньяку або дрібно терту цедру апельсину. А ще, щоб було більш ароматно та святково, я додала до шоколадної глазурі кілька крапель мигдалевої есенції. Аромат мигдалю також асоціюється зі святами, з марципаном та смачною випічкою.:-) Поверхню еклерів, щоб надати їм більш святкового вигляду, я покрила їстівним золотистим пилом. Звичайно ж можна залишити еклери не покриваючи пилом, його у нас не легко знайти, потрібно робити рейд по Інтернет-магазинах. Як альтернатива, можна прикрасити поверхню еклерів з не застиглою глазур'ю їстівними бусинками, подрібненими горіхами чи подрібненою сушеною журавлиною.