Цей чізкейк з цедрою лимону, кокосовою стружкою і полуницею не з легких у приготуванні. Потрібні витримка і терпіння. Досвід також згодився б, але іноді він навіть заважає. «Як?», Запитаєте Ви! А ось так, що за моєю статистикою, досвідчені кулінари часто не вчитуватуються в рецепт, замінюють інгредієнти, і далеко не завжди вдало, а потім скарги: «У мене бісквіт не вийшов, крем потік, і взагалі вийшло невідомо що». Після розпитувань, а як робили той крок, або той, виникає те, що кулінар так змінив рецепт (по техніці та інгредієнтах), що назвати моїм його вже можна лише з натяжкою. Скоріше це вже взяли мою ідею. Ось за польоти фантазії у випічці, я не відповідаю. Кулінари з малим досвідом, в основному, уважно вчитуються, перепитують по десять разів (це добре :-)), і на своє здивування, отримують десерт що треба! Ось і висновок: читайте рецепт уважно, звертаючи уваги на температурний режим, час, техніку і використовуйте ваги! Якщо в інших рецептах я часто пишу: не бійтеся експериментувати, використовуйте Вашу фантазію. Так тут, це заохочення стосується тільки прикрашання.
Чізкейк приготовлений за зміненим мною рецептом, який випадково потрапив до мене, як рецепт чізкейку, одного важливого кримського ресторану, назву його розкривати не буду. Хоча сама назва його ганебна тому, що вона настілька безглузда, і ніщо інше, як чистий плагіат. У Штатах вже давно існує однойменний, дуже відомий ресторан, тільки названий він, не інакше, як на прізвище славного шефа кухні, який його й створив. З кримським же рестораном, просто пахне українсько-російським провінційним мисленням: "народ тупий і так не здогадається". Наявність в оригіналі рецепта желатину в пластинах, якого у нас важко знайти, але зате він дуже поширений в країні заморській, наштовхує мене на думку, що тут також пахне плагіатом :-). Для зручності слов'янських читачів і кулінарів, я конвертувала желатин в пластинах (листах) в желатин у звичній нам формі, гранули або порошок, на вагу. До речі про рецепт, велике спасибі дарувателю, який побажав залишитися інкогніто. Смакові поєднання в чізкейку дуже дуже цікаві. Хоча пропорції інгредієнтів довелося істотно поправити. Також, від себе, я додала і трохи червоної смородини, щоб трохи виправити приторну солодкість основи, як і суттєво збільшила кількість персикового соку, не збільшуючи кількість сиропу відповідно. Що стосується соку, я брала простий покупний персиковий нектар. Основа для торта була трохи надмірно розсипчастою, хоч я і збільшила трохи кількість вершкового масла, якого було явно мало, в оригіналі. Змін в пропорціях було стільки, що не хочеться Вам морочити голову технічними деталями "рятування" виробу. Нижче виставляю вже "відшліфований" рецепт який працює, тільки основа і далі буде досить розсипчастою. Мені це навіть подобається, тому залишила в такій формі. Але якщо хочете перестрахуватися, можете в масу з печива і масла, додати один трохи збитий виделкою білок.