#Latino-American Cuisine

Чілакілес - це проста у приготуванні мексиканська страва, яку у Мексиці найчастіше подають до сніданку. Це улюблений сніданок моєї мексиканської подруги Мелісси. В домі її мами я вперше спробувала чілакілес і саме її мама навчила мене їх готувати. Ця страва - це квінтесенція мексиканської філософії приготування їжі. Ніщо не повинно марнуватись, але смачно повинно бути завжди. Залишки мексиканських тортільяс, які вже втратили свою свіжість, обсмажуються до золотистості й подаються з пікантним томатним мексиканським соусом, який є на кожній мексиканській кухні, напевно як на більшості українських кухонь майонез, та з залишками курки, печеної чи з бульйону. Чілакілес - це дуже смачний спосіб використати рештки! В залежності від регіону Мексики, трикутнички обсмажених тортільяс можуть бути хрусткими, тобто їх лише встромляють у теплий соус, але не занурюють, або повністю м'якими, як у місті Гвадалахара, що на північному заході Мексики. Трикутнички тушкують у соусі, поки вони набрякнуть і мало не розваряться. Ця версія чілакілес щось середнє між двома способами приготування, родом з міста Монтерей, звідки родом моя мексиканська подруга. Хоч чілакілес і заведено готувати до сніданку, це чудова страва для дружніх посиденьок. Особливо, якщо не заливати всі підрум'янені трикутнички тортільї соусом, а частину залишити для набирання  ними соусу з куркою та сиром, немов ложкою. Не варто використовувати магазинні тортільяс для цієї страви. Ті готові тортільяс які можна зустріти у нас, мало нагадують справжні мексиканські тортільяс. Вони надто м'які, в них багато цукру (у справжніх тортільяс взагалі нема цукру) й вони просто на просто горять швидше ніж зробляться хрусткими. Потрібно використовувати або залишки домашніх тортіляс, пшеничних чи кукурудзяних, чи купити перський лаваш, він круглий і дещо грубший ніж вірменський й використати його. Вірменський лаваш надто тонкий щоб витримати вагу соусу та курки після підрум'янювання.